"ПРИБОРКАННЯ ЕРОСА"
Чоловічий погляд на Еротику в мистецтві

10 лютого – 4 березня 2007
Мистецька галерея "Зелена канапа", Львів

Учасники:
1. Олександр Войтович - живопис, рисунок
2. Влодко Костирко - живопис
3. Сергій Михалків - фотографія
4. Володимир Сабіров - дерев'яна пластика
5. Михайло Вертуозов - бронзова пластика
6. Тарас Бенях - бронзова пластика, графіка
7. Сергій Резніченко - живопис
8. Володимир Стецула - живопис

Ідея та куратор виставки - Іванка Войтович
Меценати - Компанія БК, Кав'ярня Світ Кави

 

Quo Vadis erotychne mystetstvo…

Про мистецтво завжди непросто писати, особливо про мистецтво, яке викликає здивовані усмішки, незручні ситуації чи таємничі погляди... Як реагувати, коли ти бачиш оголеного чоловіка, або жінку в "нетиповій" (цікаво якими є типові для наготи) ситуації. Як реагувати на твори візуального мистецтва, що сповнені еросу? Та й як відрізнити твори натхненні коханням і красою протилежної статі від творів збочених чи порнографічних? Я цього не знаю...

Я знаю лише, що мистецтво - це виразне значення, закодоване у чуттєвих формах, і твориться це значення за допомогою специфічних матеріалів і творчого імпульсу. Психологи кажуть, що цей імпульс або творча уява є десь посередині між сновидіннями та неврозом, себто тими "нездоровими" станами, коли у людини активне несвідоме. Відомий нам всім аналітик Зигмунд Фройд загалом доводив, що креативність є результатом внутрішньої тривоги і незадоволення а мистецтво подібне до дитячої гри чи фантазування.

Отож, панове фахівці кажуть, що в основі мистецької творчості лежать незадоволені бажання, яких ми соромимося настільки, що витісняємо у сферу позасвідомого. Тому мистецтво - це щось на кшталт терапевтичного лікування і для художника і для глядача, а твори мистецтва допомагають полагодити конфлікт з підсвідомим не впадаючи в невроз. В основі мистецтва - інстинктивні і витіснені, заборонені потяги та бажання, які знаходять вираження через художню форму. Очевидно, що психоаналітикам характерне однобічне трактування мистецтва, але не дивлячись на це я роблю висновок, що мистецтво, а понадто еротичне мистецтво є надзвичайно важливим для людей і допомагає нам не лише отримувати насолоду від своєї людяності, але й має допоміжну, гносеологічну якість.

В усіх культурах на цій планеті сексуальність має еротичні форми, хоча історично значення еротичності змінювалося. Самостійна еротична уява, що вже не була пов'язана з розмаїтими ідеологіями, з'являється в європейському мистецтві доволі пізно. Перші ознаки еротичного мистецтва можна віднайти в період пізнього середньовіччя, а до цього еротичні теми в європейському мистецтві обумовлювалися такими зовнішніми факторами, як міфологія, релігійні догмати, усталені форми соціального життя чи побуту.

Що стосується античного чи древнього азійського мистецтва, то тут радше йдеться не про суто еротичне переживання, а про незаперечну віру у сакральну силу сексуальних символів, пов'язаних із важливими темами плодючості. Більш інтимну форму переживання еротичність виявляє у античній ліриці, а не у візуальних мистецтвах, які підпорядковувалися соціуму, а не індивідууму. З часом первинне, ритуалістично-міфологічне значення еротичного мистецтва почало втрачатися і вже у період Ренесансу звернення до античної міфології та еротичних тем зокрема, набуває інтимного і особистісного звучання.

Звичайно, чуттєве мистецтво не є безпроблемним і вже віддавна люди сперечаються про делікатне розрізнення між порнографією та еротикою. Американський дослідник Кен Байнес стверджує, що в еротиці завжди присутня індивідуальність з її неповторною психологією, а отже таке мистецтво по своїй природі - гуманне. Саме тому, ми не встидаємося показувати еротичне перед ширшою публікою. На противагу цьому порнографія безлика, зведена до констатації фізіологічного акту. Хоча дослідники традиційних культур можуть ствердити, що у багатьох суспільствах фізіологічне естетизується і не має негативного конотату, як у західному світі. Та й "Камасутра" не є однозначно порнографічною чи еротичною, вона містить обидва аспекти.

Отож сучасне поняття еротичного формувалось історично і протягом доволі тривалого проміжку часу. Для насолоди еротикою, а не механічним сексом, потрібний розвинутий естетичний смак, вміння грати, фантазувати, урізноманітнювати спілкування та мислити неоднозначне (дуже часто цього бракує підліткам, які в еротиці бачать лише сексуальний аспект). Вирвавшись з догм суспільних чи релігійних приписів мистецтво XIX а понадто XX сторіччя забуяло темами кохання - кохання чуттєвого, відвертого, небезпечного, високого, жаданого і надзвичайно естетичного. Мопасан, Золя, Стендаль, Тулуз-Лотрек, Флобер, Мане, Ренуар, Курбе, Картасар, Гессе, Манн і безліч інших митців зробили неоцінений вклад в розуміння людського "Я", через аналіз любовної пристрасті. Урбанізація європейського життя, емансипація жінки і масове мистецтво стали ще одним кроком в зміні сучасного розуміння чуттєвості та еротичності.

Сучасне еротичне мистецтво є далеко не простим і "бутафорним". В таємниці бажання і пристрасті, в силі потягу художники (жінки і чоловіки по-різному) відчувають глибинний голос природи, яка здатна змінити абсолютно все в узвичаєному людському існуванні. Еротичність показує суть особистості, відкриває в ній усе дитяче і безпосереднє, інстинктивне. Еротичність - це гімн гуманізму, поза-національній людяності, є свідченням стосунків між статями і стану суспільної свідомості. Еротичне здатне показати УСЮ людину як і УСЕ суспільство через призму чуттєвих стосунків. І не слід боятися невірного відчитування - людина розумна і людина культурна усе читає правильно. Еротичне мистецтво, як і мистецтво взагалі дає людині стільки, скільки людина прагне, готова і спроможна від нього взяти, і тому не варто боятися неадекватного сприйняття еротичного мистецтва. Т. Ліппс обгрунтував теорію вчування (емпатії) та інтерпретував художню насолоду як "об'єктивовану самонасолоду" - себто вплив твору мистецтва на нас напряму залежить від вміння перетворювати отримані імпульси у власні інтимні переживання. І тут головно діють уява та фантазія, які здатні творити ідеальні уявні світи.

І на останок... За окремими даними люди західного світу витрачають на еротику від 4 до 6 мільярдів доларів, що свідчить про те, що споживання еротичної продукції вже віддавна є масовим. Такий поважний часопис як "Psychology Today" при опитуванні своїх читачів виявив, що 92% чоловіків і 72% жінок в США люблять еротику і використовують еротичну продукцію. Отож всупереч поширеному погляду, еротичним мистецтвом захоплюються зовсім не сексуальні маніяки чи збочені особистості, а величезна кількість нормальних і добре освічених людей - це ваші друзі, клієнти і навіть сусіди. Еротика була і є невід'ємним елементом мистецтва і людської культури загалом, і чим скоріше ми це усвідомимо - тим краще буде нам і нашим нащадкам будувати здорове і багатогранне суспільство.

Любитель еротики,
Богдан Шумилович
критик мистецтва

 
 

ШЛЯХЕТНІ РОЗВАГИ



ПРИБОРКАННЯ ЕРОСА

Жіночий погляд


ЕКСТАZ



SПОКУСА РЕЧЕЙ



ПРИБОРКАННЯ ЕРОСА

Чоловічий погляд


АЛЕГОРІЯ В ОБЦАСАХ



ТІЛО ЛУЧНИЦІ
 
     
  © Іванка & Олександр Войтович 2002-2011
Усі права застережено
© Розробка і підтримка:
Ростислав Татомир 2007